"Дошкільна освіта ХХІ сторіччя: реалії та перспективи."

    Так виглядає сьогодні групове приміщення приватного дитячого садочка в місті Київ, де працює студентка академічної групи  ДО - 11 М/С Шаповал Ольга Олександрівна.  

       Майбутні спеціалісти, спробуйте визначити нозологію (діагноз) дівчинки, яка вдивляється на Вас із світлини.        Переконаний, що недоліками орендованих приміщень, яким є й ця будівля приватного садочка, є їх прилаштованість (воно не будувалося щодо вимог і під наглядом санітарних і освітніх органів): як результат, - вікна дуже високо, що робить групу темнішою ніж цього вимагають норми освітлення (до речі - вимірюються в люксах).

     А так виглядають спальні місця вихованців приватного дитячого садочка в місті Київ. Зверніть увагу, частина спальних місць зроблено у вигляді будиночків: це враховані особливості діток, схильних до аутичних розладів, які нерідко прагнуть відпочивати / спати в напівтемряві, в обмеженому просторі, під важкою ковдрою (думаю, що це створює для них ілюзію захищенності).      Мінуси таких спальних місць, знову ж на мій погляд, полягають в тому, що матраци розміщено безпосередньо на полу, а це - сумнівна чистота полу, низька температура приміщення (більш тепле повітря, згідно з законами фізики, завжди концентрується під концентрується під стелею), протяги з під дверей.

      Слід відмітити сучасність інтер'єру групи приватного садочка, але недостатність вікон в групі (та й ті зашторені) вимагають штучного освітлення в групі навіть в день, що шкідливо позначиться на їх зоровому здоров'і.

     Сучасна конфігурація столиків естетично приваблива, але не дуже зручна для розміщення вихованців під час занять або прийому їжі, бо, на моє переконання, за таким столом можна розмістити тільки по три дитинки, щоб вони не торкались ліктиками одне одного та нормально попрацювали над виконанням завдань від вихователя та поїли без перешкод.

     Зверніть увагу на меблі в куточку для занять: столик, перед дошкою, дозволяє розмістити тільки одну дитинку, а там два стільця (для індивідуальних занять згодиться, але двом дітям буде дуже тісно).

      Я переконаний, що вогнеборці ще не перевіряли цей приватний садочок, щодо протипожежної безпеки перебування в ньому вихованців і працівників: грати на вікнах заважають евакуації людей у випадку пожежі, що може призвести до жертв у приміщенні.

      Цей навчальний куточок можна схвалити тому, що круглі столики, не маючи кутів, є більш безпечними та високо розміщені шафки - антресолі дозволяють вихователеві повністю контролювати доступ до них.

      Так яка нозологія цієї вихованки ? А яке завдання вихователя групи, коли вона бачить, що ця особлива дівчинка цікавиться іграми / заняттями решти діточок ?

  Таки я правий, освітлення в групі явно не вистачає (лампи включено навіть в день).

      Наскільки я розумію, це частина приймального приміщення приватного садочка: мінус в тому, що дітки можуть плутати своє взуття з іншим, коли взуття всіх вихованців перебуває на одній поличці, а це ризики грибкових захворювань, які дуже важко лікуються.

  Ну дуже вузькі приміщення, але й в них не вистачає денного світла (зверніть увагу, що без штучного освітлення, в приміщенні панує тінь).

  Пам'ятаймо, що всі конструкції, обладнання, роздатковий матеріал, іграшки тощо повинні бути безпечними для життя та здоров'я дитини. Зверніть увагу на жердинки імпровізованих віконець: мені здається, що проводячи по ним ручками, дитинка ризикує занести в шкіру дерев'яні скалки.

      Так ближче виглядає спальне місце вихованця приватного дошкільного закладу, яке розміщується прямо на підлозі (як стверджують працівники ЗДО - це ліжка по М. Монтессорі), але я прити такого ліжка. До того ж конструкції будиночків для аутистів виглядають ненадійними (хоча мене запевняли, що конструкція надійна). 

  А це вже інший вид ліжок за (М. Монтессорі) в іншому приватному дитячому садочку, де працює ще одна наша студентка академічної групи ДО - 11 М/С Кондаурова Єлизавета Олексіївна. Вони вже вище попередніх, але дещо ніжче звичайних дитячих ліжечок в ЗДО державного сектору. Але в цьому випадку плюсом слугує дуже зручний товстий ортопедичний матрац (думаю дуже коштовний).

      Килимове покриття яскраве, сучасне, барвисте, повчальне (дозволяє вивчати та повторювати вивчені цифри), але воно штучне. Та й відомий доктор Комаровський переконує, що в груповій кімнаті не повинно бути килимів, які збирають пил і бруд.

       Зверніть увагу, щоб ця конструкція не розїхалася та не впала на дитинку, вгорі цей "будиночок" повинен фіксуватися ремінцями.       Але, як Ви бачите, людський фактор спрацьовує й тут: два ремінця з чотирьох не зафіксовані, а це неодмінно призвиде до травмування дитинки, яка вже є аутистом. І як це позначиться на фізичному й психічному здоров'і дитини ніхто не може передбачити...